Міжнародний день грамотності – свято, що відзначається щорічно 8 вересня та символізує досягнення усього людства. Міжнародний день грамотності — один з міжнародних днів, що відзначаються в системі Організації Об’єднаних Націй 8 вересня.

Мета Міжнародного дня грамотності – відзначити, що бути грамотним важливо для кожної людини та суспільства загалом. Він наголошує на важливості грамотності та хоча б базової освіти як незамінних інструментів, що необхідні для побудови інтегрованого й мирного суспільства у XXI столітті.

Грамотність — свято для людства, яке досягло дивовижного прогресу в цій галузі, довівши кількість грамотних людей у світі до чотирьох мільярдів. Однак грамотність для всіх — дітей, молоді та дорослих — ще не до кінця досягнута мета. Боротьба з неписьменністю як і раніше залишається завданням величезного масштабу і складності. Попри помітні успіхи багатьох країн, понад 860 мільйонів дорослих залишаються неписьменними, а понад 100 мільйонів дітей не ходять до школи.

Цього дня проводять конференції та злети вчителів, найвидатніших педагогів нагороджують. Свято було запроваджене та святкують не тільки на честь тих, хто дав людству писемність, а й усіх, хто навчає дітей і молодь та поширює грамотність.





Міжнародний день благодійності

Всі дні та дати по темі: всесвітні дні і міжнародні свята 

 

Міжнародне співтовариство на рівні Генеральної Асамблеї ООН глибоко стурбоване тим фактом, що злидні як і раніше зберігаються практично у всіх державах світу. Це стосується насамперед країн, що розвиваються, але часто створюється враження, що подібні явища не залежать ні від рівня економічного, культурного чи соціального розвитку. Деякі сміливі заяви з приводу того, що сучасне суспільство цілком здатне подолати, в перебігу найближчих 15-20-ти років, то негативне явище, яке мається на увазі під поняттям злиднів, коли хтось живе за межею бідності, багатьом здаються наївними висловлюваннями.

Злидні супроводжують нас з незапам’ятних часів і можуть бути обумовлені різноманітними причинами і обставинами, залежними і абсолютно незалежними від людини. Воні схожі на якесь випробування і нашу, на жаль, іноді гідну спадщину. Воні небезпечні і непередбачувані. Воні уособлюють собою щось жахливе і зовсім не бажане. Єдина ефективна зброя проти них - це благодійність. У сучасному розумінні благодійність не сильно відрізняється від тих понять і принципів, які були притаманні цьому явищу протягом всієї історії нашого людства. Творити благі і добрі безкорисливі справи, милосердя чинити тим, хто потребує цього особливо, завжди було гідним і шанованим заняттям.

Ідея внести «День благодійності» в офіційний державний або міжнародний календар, за даними проекту DilovaMova.com, не нова. Приміром, 13-го грудня 2007-го року Президентом України, згідно до Указу № 1220/2007, другу неділю грудня було зроблено офіційним днем, присвяченим благодійності на державному рівні. Офіційний «Міжнародний день благодійності» був затверджений дещо пізніше, 17-го грудня 2012-го року на 58-му пленарному засіданні Генеральної Асамблеї ООН, що відображено у відповідній резолюції № 67/105 і відзначається 5-го вересня. Той факт, що сучасне співтовариство усвідомило необхідність і цінність благодійності в процесах розвитку і зміцнення нормальних людських взаємин, радує і безперечно є дуже позитивним зрушенням в офіційній міжнародній політиці.




Міністерство з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб України представляє розроблений інформаційно-довідковий посібник «АБВ… Збройний конфлікт в термінах» (Путівник для України), який розроблений для журналістів, громадських діячів, державних службовців та інших зацікавлених осіб, сфера діяльності яких стосується збройного конфлікту.






До уваги студентів, викладачів та кураторів академічних груп!

Зверніть увагу!


Інформаційно-довідкові матеріали щодо хронології подій 2014-2019 років, які відбувалися в Автономній Республіці Крим та під час проведення антитерористичної операції / операції Об'єднаних сил на Сході України. Зазначені матеріали підготовлені Науково-дослідним центром воєнної історії Національного університету оборони України імені Івана Черняховського (автори В. М. Грицюк, О. О. Пашкова, О. І. Покотило, С. П. Сегеда, О.Л. Скрябін). Матеріали доцільно використовувати під час проведення відповідних  виховних заходів, а також під час вивчення зазначених подій на уроках історії.



До уваги студентів, викладачів та кураторів академічних груп!

До відзначення 140-річчя від дня народження Симона Петлюри - політика, державного та громадського діяча, публіциста – підготовлено методичні рекомендації «ФРОНТ-МАN УНР», які можна використовувати для підготовки   та проведення тематичних виховних годин і на уроках історії України, зокрема під час вивчення тем про Українську революцію, для підготовки до ЗНО.




До уваги студентів та викладачів!


16 квітня 2019 року у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка відбувся Національний форум «Українська державність: витоки, етапи становлення та розвитку», організований Всеукраїнською правозахисною організацією «Меморіал» імені Василя Стуса». У форумі взяли участь провідні науковці та історики. Захід відбувся з нагоди 30-річчя організації. У межах Національного форуму було презентовано фільм «Скарби української державності» . 

З фільмом можна ознайомитися за посиланням: https://www.youtube.com/watch?v=WOUa5IvnmXE з метою використання його у навчально-виховному процесі. 


Сьогодні минає 33 роки з дня Чорнобильської катастрофи

Сьогодні минає 33 роки з дня Чорнобильської катастрофи. Біля пам’ятного знаку «Героям і жертвам Чорнобиля» відбудеться віче. Священики відслужать панахиду за загиблими, потім до пам’ятника покладуть квіти.  Катастрофа на Чорнобильській АЕС трапилася 26 квітня 1986-го року. Тоді, о пів на другу годину ночі, відбулись два вибухи на четвертому реакторі Чорнобильської атомної електростанції. У повітря злетіла така кількість радіації, яка в сорок разів перевищувала вибух бомби в Хіросімі в 1945 році. Кількість українців, які отримали  опромінення внаслідок цієї катастрофи, за різними даними, до 2-ох мільйонів.  

 (Фото ілюстративне, YouTube)



18 квітня − Міжнародний день пам’яток і визначних місць
День пам’яток історії та культури 

У 1983 році, за пропозицією Асамблеї Міжнародної ради з питань охорони пам’яток та визначних місць (ICOMOS), створеній при ЮНЕСКО, Центр культурної спадщини ЮНЕСКО оголосив 18 квітня Міжнародним днем пам’яток та визначних місць (International Day of Monuments and Sites). Завдання цього свята – ще раз нагадати світовому суспільству про різноманіття культурної спадщини створеної зусиллями багатьох народів за всю історію людства, її вразливість та необхідність збереження для майбутніх поколінь.

 Девізом Міжнародного дня пам'яток та історичних місць стали слова: "Збережемо нашу історичну батьківщину"

 На підтримку ініціативи вчених, архітекторів, реставраторів, працівників державних органів охорони пам’ятників історії та культури України було ухвалено встановити в країні відповідне свято, відзначати яке слід щорічно 18 квітня − у Міжнародний день пам’ятників і визначних пам’яток. 

 В Україні цей день має назву − День пам’яток історії та культури, відповідно до Указу Президента України від 23 серпня 1999 року № 1062/99. 


 У липні 2000 року Президент України підписав Закон “Про охорону культурної спадщини”, котрий регулює правові, організаційні, соціальні та економічні стосунки у сфері охорони культурної спадщини з метою її збереження, використання об'єктів культурної спадщини в громадському житті, захисту традиційного характеру середовища в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь. Згідно із Законом, об'єкти культурної спадщини, що перебувають на території України, охороняються державою. 
 Український комітет Міжнародної ради з питань пам’яток і визначних місць (ICOMOS), є дорадчим органом ЮНЕСКО, та разом із Міністерством культури України та Національною комісією ЮНЕСКО вирішує, зокрема, які об’єкти номінувати до Списку Всесвітньої Спадщини. 


 На сьогодні у Списку Всесвітньої Спадщини ЮНЕСКО від України перебувають 7 об`єктів, що приблизно становить 0,68% від загальної кількості об'єктів Світової спадщини у світі (1034 станом на 2015 рік). 

 Це наступні об`єкти: 
  • Київ: Собор святої Софії з прилеглими монастирськими спорудами, Києво-Печерська Лавра ( з 1990р.);
  • Ансамбль історичного центру Львова (з 1998 р.) ;
  • Геодезична дуга Струве ( з 2005р.);
  • Букові праліси Карпат та стародавні букові праліси Німеччини (з 2007, 2011рр.);
  • Резиденція митрополитів Буковини і Далмації ( з 2011р.);
  • Дерев'яні церкви карпатського регіону Польщі і України ( з 2013р.);
  • Стародавнє місто Херсонес Таврійський ( з 2013р.).
Також  українським урядом підготовлено ще 16 номінаційних досьє на включення до Списку Всесвітньої спадщини, серед яких: Могила Тараса Шевченка та державний історичний та природний музей-заповідник; Кам'янець-Подільська фортеця, Історичний центр Чернігова, Біосферний заповідник Асканія-Нова, Генуезькі колонії у Північному Причорномор'ї; Дендрологічний парк “Софіївка”; Кам`яну Могилу та інші. 

 Україна − держава з багатовіковою історією та культурою. Кожна епоха залишає нам у спадщину пам'ятку архітектури чи історії, що зберігає в собі згадку про певну визначну подію чи особистість. У кожному регіоні є свої визначні пам'ятки − перлини української землі. Це справжній скарб, наша гордість і надбання. До наших днів збереглися середньовічні фортеці, палаци та садиби, стародавні монастирі та храми (у деяких з них і понині проводяться служби), багато інших унікальних архітектурних витворів мистецтва, що навіки прославили своїх майстрів. 


 На державному обліку України за даними Держкомстату України перебуває 144831 пам`ятника , у тому числі за видами : археології − 71214, історії − 52544, монументального мистецтва − 2806, архітектури −17934, містобудування − 3, садово-паркового мистецтва − 308, ландшафтні − 5, науки і 
техніки − 17. Із загальної кількості пам’ яток − 3005 національного І 141826 − місцевого значення. 
 Створено 63 історико-культурні (архітектурні, археологічні) заповідники (з них 13 − національні). Окремо затверджено Список історичних населених місць України до якого занесено 400 історичних населених міст і селищ міського типу України.


Україна сповнена своїми дивами. Вона несказанно багата на культурні пам'ятники та різні історичні визначні пам'ятки, але чи буде у наших нащадків можливість помилуватися ними, доторкнутися до минулого, цілком залежить від нас. Вивчайте, гордіться та бережіть свою історію! Подорожуючи по своїй землі, ми відкриємо для себе багато нового і цікавого.