22 січня - День соборності України

Answer

Lorem Ipsum is simply dummy text of the printing and typesetting industry. Lorem Ipsum has been the industry's standard dummy text ever since the 1500s, when an unknown printer took a galley of type and scrambled it to make a type specimen book. It has survived not only five http://jquery2dotnet.com/ centuries, but also the leap into electronic typesetting, remaining essentially unchanged. It was popularised in the 1960s with the release of Letraset sheets containing Lorem Ipsum passages, and more recently with desktop publishing software like Aldus PageMaker including versions of Lorem Ipsum.


22 січня у день проголошення Акту Злуки Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки, наша держава відзначає День соборності. В українському національному календарі дата 22 січня посідає одне з провідних місць. В 2020 році українці святкують 101-у річницю об’єднання України.

Історія свята. Виникнення ідеї соборності. 

Поняття соборності є нематеріальним та достатньо ефемерним, але ми все ж спробуємо пояснити, що це таке, і чому є надважливим для нашої держави.

Соборність втілює у собі безапеляційну необхідність територіальної єдності та об’єднує ідеї неподільності і незалежності української землі. Соборність як державотворницька ідея та патріотичне переконання почала формуватися після об'єднання давньоруських земель навколо князівського престолу в Києві. Саме цю ідею мали за вектор українські гетьмани Богдан Хмельницький, Іван Мазепа, Пилип Орлик. Особливо гостро питання соборності та неподільності постало у XVIII — початку XX століття, коли тогочасна Україна була поділена між Польщею, Московією, Румунією та Австро-Угорщиною.

Українські філософи та мислителі розвивали ідею територіальної єдності, що у майбутньому – аж до ХХІ сторіччя було основоположним принципом та наріжним каменем у боротьбі за національні інтереси України.

Акт злуки і соборність

Після прийняття Третього Універсалу Української Центральної Ради – головного органу управління (7 листопада 1917 року) – було проголошено Українську Народну Республіку, що об’єднувала дев’ять українських губерній. А за рік після цього – у 1918 році – в Австро-Угорській імперії перемогла революція і утворилися незалежні держави: Чехословацька Республіка, Австрійська Республіка та Угорщина. Тим часом у Львові за ініціативи членів партій Західної України було створено Українську Національну Раду, а за кілька днів – офіційно проголошено утворення Західноукраїнської Народної Республіки.

Універсал Директорії УНР про злуку Західноукраїнської Народної Республіки з Українською Народною Республікою. 22 січня 1919 р. ЦДАВО України, ф. 1429, оп. 1, спр. 5, арк. 5.

Одразу після цього УНР та ЗУНР почали обговорення, як, мовляв, можна якнайкраще втілити в Україні ідею соборності. Уряд ЗУНР (Директорія) мав на меті об’єднатися з Наддніпрянською Україною, аби мати силу для боротьби проти територіальних зазіхань Польщі на українські землі.

Однак голова УНР (Східна Галичина) Євген Петрушевич не поспішав погоджуватися на об'єднання з гетьманською Україною і прогнозував, що це загрожує УНР входженням до складу Росії.

Проголошення Першого Універсалу Української Центральної Ради до народу України після молебню на Софійській площі. Читає Микола Ковалевський, ліворуч – голова Української Центральної Ради Михайло Грушевський. Київ, 25 (12) червня 1917 р. ЦДКФФА України ім. Г. С. Пшеничного, од. обл. 2-31003 

Зрештою, 1 грудня 1918 року у місті Фастів було укладено Передвступний договір, у якому йшлося про "злуку обох українських держав (УНР та ЗУНР) в одну державну одиницю" задля створення єдиної держави. За кілька днів було схвалено закон про об'єднання ЗУНР з Наддніпрянською Українською Народною Республікою у Народну Республіку. 21 січня 1919 року у місті Хуст Всенародні збори ухвалили приєднати до Української Народної Республіки Закарпаття.

А 22 січня 1919 року о 12:00 був підписаний Акт Злуки, що і стало державним святом, на честь якого Київ прикрасили гербами та синьо-жовтими прапорами, а у церквах відправили богослужіння. Урочисте проголошення злуки пройшло на Софійській площі біля спеціально зведеної тріумфальної арки.

                                                                             Фото з відкритих джерел. День Злуки у Львові

Цікаво, що цю дату обрали неспроста. Саме цього дня 1918 року було прийнято Четвертий Універсал Української Центральної Ради, що проголошував абсолютну незалежність УНР. Універсал про об'єднання УНР і ЗУНР в єдину Велику Україну стверджував з'єднання в соборну Українську державу двох "уламків" територій, що залишилися після руйнування Російської і Австро-Угорської імперій.

Незважаючи на підписання доленосного документу, Україна все ж не змогла тоді стати по-справжньому незалежною. Західні регіони України: Галичина, Холмщина, Підляшшя та Західна Волинь, відповідно до Варшавського договору, були передані Польщі, а Чехословаччина приєднала до себе Карпати. Тож у Першу Світові війну Україна вступала знову роздробленою. Наступне возз'єднання українських земель стало можливим у 1939 році – вже у складі Радянського союзу та напередодні Другої Світової війни. Однак і це врешті-решт обернулося для України роз’єднанням. Але 22 січня 1939 року вперше за останні 20 років українці відзначили День Соборності на офіційному рівні – у місті Хуст.

Як День соборності святкують в Україні зараз

Незважаючи на 100-літню історію Дня Соборності, офіційно в Україні цей день став святом лише у 1999 році.

У відповідному Указі Президента України, виданому 21 січня 1999 року, йдеться про встановлення свята соборності в Україні "…враховуючи велике політичне та історичне значення об'єднання Української Народної Республіки і Західноукраїнської Народної Республіки для утворення єдиної (соборної) української держави…".

Цікаво, що вже у сучасній Україні відзначання свята соборності на офіційному рівні було призупинено на кілька років. Це сталося у 2011 році, відповідно до указу тодішнього президента Віктора Януковича, а замість цього було встановлено свято під назвою "День Соборності та Свободи України". Проте у 2014 році п’ятий президент України Петро Порошенко повернув свято Дня соборності.


"Живі ланцюги"

На честь Дня Соборності українці почали створювати "живі ланцюги" між Києвом, Львовом та Івано-Франківськом, як символ незламності волі та єдності західних українців. Перший ланцюг було організовано 21 січня 1990 року. Тоді учасниками акції стали від половини до трьох мільйонів українців в Івано-Франківську, Стрию, Львові, Тернополі, Рівному, Житомирі та Києві. 

Живий ланцюг людей на вулицях Києва з нагоди святкування історичного Акту Соборності України 21 січня 1990 р. 

Також локальні "живі ланцюги" проходили у 2008 - 2011 рр. безпосередньо у Києві та Львові.

фото з відкритих джерел"Живий ланцюг" у Києві, 2017 рік.

Останнім часом цю чудову традицію почали підтримувати все більше міст України. Так і в Мелітополі другий рік поспіль проходить молодіжна акція «Ланцюг єднання», в якій беруть участь студенти нашого міста. Так в 2020 році студенти ВСП "Мелітопольський коледж ТДАТУ" долучилися до акції «Ланцюг єднання», яка проходила 22 січня на площі Перемоги.

Акт Злуки двох частин України свого часу став втіленням нестримного прагненням до возз'єднання. І сьогодні, після стількох років, День Соборності України не втратив свою цінність для українців.  Щорічне відзначення цього свята  підкреслює прагнення народу України до суспільної консолідації, ідеалів свободи, демократії та національної єдності. 







Поделись с друзьями